Першим комп'ютером в історії вважається машина для підрахунків Блеза Паскаля, винайдена 1642 року. Це був перший примітивний калькулятор, який допомагав складати та віднімати. Придуманий Паскалем "комп'ютер" назвали "Паскаліна".
Винахід Паскаля отримав вдосконалення 1671 року. Німецький математик Густав Лейбніц винайшов арифмометр, який виконував не дві, а чотири дії.
Епоху цих первісних і древніх як динозаври комп'ютерів переривають перші ЕОМ, створення яких почалося з 30-х років. Це були громіздкі, незручні у використанні, але прогресивні для свого часу, комп'ютери. Один з головних мінусів лампових комп'ютерів був якраз в цих самих лампах. В одному пристрої їх було близько 15-30 тисяч і в разі їх ламання, потрібно було багато часу і зусиль, щоб знайти нові.
В 60-х роках було винайдено транзистор — перший напівпровідник, що замінив електронну лампу. Тепер габарити комп'ютерів значно зменшилися, а їх пам'ять становила кілька десятків тисяч слів. Винахід транзистора посприяв сплеску в розвитку комп'ютерів.
У 70-ті роки комп'ютер, нарешті, став персональним і доступним. Це стало можливим, бо в 1972 році був створений 8-розрядний мікропроцесор, який використали в комп'ютерах.
З кінця 60-х і до кінця 70-х історія створення комп'ютера належить епосі інтегральних схем. Тоді комп'ютер наблизився до того ПК, який ми маємо сьогодні.
У другій половині 70-х років створення комп'ютера, який був доступним кожному, перестало бути проблемою. Два студенти — Стівен Джобс і Стів Возняк, американець з українським корінням, створили в гаражі "Клуб саморобних комп'ютерів", який пізніше перетвориться в корпорацію "Apple Computer". Це був перший комп'ютер, націлений на простих покупців. ПК не треба було збирати самому, він продавався готовим до використання. Ідея персонального комп'ютера стала супер успішною, а товар популярним.
Але й зараз розвиток комп'ютера не закінчився і, цілком можливо, що вже завтра цей пристрій зміниться до невпізнання.
